Камери на роботі: не в туалеті і не в роздягальні. Записи щонайдовше 3 місяці

Цей текст для тебе, якщо на твоїй роботі є камери або фірма саме їх встановлює. Кодекс праці Польщі (Kodeks pracy) називає це моніторингом і ставить йому межі (ст. 22²). Камери дозволені лише з певними цілями. Вони не охоплюють туалетів, роздягалень, їдалень і курилень. Записи зберігають щонайдовше 3 місяці. Нижче ми пишемо, де камер не можна встановлювати, про що фірма має тебе попередити і що робити, коли вона цього не зробила.

Кого стосується цей текст

• Ти маєш трудовий договір (umowa o pracę). Увесь текст для тебе.
• Ти маєш договір-доручення (umowa zlecenie) і працюєш на території фірми. Камери записують і тебе. Прочитай частину «У мене договір-доручення».
• Фірма читає твою службову пошту або застосовує іншу форму контролю. Ми пишемо про це коротко в частині «Пошта та інші форми контролю».

Для чого можна встановлювати камери

Кодекс називає 4 цілі. Моніторинг дозволений, коли він необхідний для:

• забезпечення безпеки працівників,
• охорони майна,
• контролю виробництва,
• збереження в таємниці інформації, розголошення якої могло б завдати роботодавцеві шкоди.

Інших цілей ця норма не називає. Говорить вона також лише про пристрої, які записують зображення. Про запис звуку не згадує.

Де камер не можна встановлювати

Ніколи: у приміщеннях, якими користується профспілкова організація підприємства.

Загалом ні: у санітарних приміщеннях, роздягальнях, їдальнях і курильнях.

У цих чотирьох місцях Кодекс допускає виняток. Потрібні дві умови одночасно:

• камера там необхідна для однієї з цілей моніторингу,
• це не порушує гідності й інших особистих немайнових благ працівника. Зокрема застосовуються техніки, які не дозволяють розпізнати осіб.

Для санітарних приміщень є третя умова. Потрібна попередня згода профспілки. Коли профспілки немає, згоду дають представники працівників.

Про що фірма має тебе попередити

1. Правила письмово. Цілі, обсяг і спосіб моніторингу визначають у колективному трудовому договорі, у регламенті праці або в оголошенні.
2. Інформація для колективу. Роботодавець повідомляє працівників про моніторинг щонайпізніше за 2 тижні до його запуску.
3. Інформація для нових. Новий працівник отримує ці правила на папері або електронно, перш ніж його допустять до роботи.
4. Позначення. Приміщення й територію, що перебувають під моніторингом, позначають помітним способом: знаками або звуковими оголошеннями. Щонайпізніше за день до запуску камер.

Прихованих камер ця норма не передбачає.

Як довго фірма тримає записи

Щонайдовше 3 місяці від дня запису. Роботодавець використовує записи лише для цілей, з якими їх зібрав. Після цього часу записи з персональними даними знищують.

Виняток: запис є доказом у провадженні або може ним бути. Тоді фірма зберігає його до остаточного закінчення справи.

Приклад. Ти працюєш у магазині. Фірма оголошує 1 жовтня, що встановлює камери над касами й у підсобному приміщенні. Камери вона може ввімкнути найраніше 15 жовтня. Таблички мають висіти щонайпізніше 14 жовтня. Запис від 15 жовтня фірма зберігає щонайдовше до 15 січня. Камера в роздягальні — це інша справа. Загалом там вона висіти не може.

Крок за кроком, коли щось не збігається

1. Попроси регламент праці або оголошення з правилами моніторингу. Перевір ціль, обсяг і спосіб.
2. Перевір, чи позначені місця з камерами.
3. Подивися, де висить камера. Роздягальня, туалет, їдальня і курильня загалом виключені.
4. Напиши роботодавцю, що викликає твої сумніви. Збережи копію.
5. Якщо це не допомагає, ти можеш подати скаргу до Державної інспекції праці (PIP).

Закон не вимагає від тебе кроків з 1 до 4. Проте вони полегшать роботу інспектору.

Пошта та інші форми контролю

Роботодавець може контролювати службову електронну пошту (ст. 22³). Умова: це необхідно, щоб добре організувати роботу і належно використовувати інструменти, які фірма тобі дала. Такий контроль не може порушувати таємницю кореспонденції та інші особисті немайнові блага.

Правила подібні до тих, що для камер. Фірма записує цілі й обсяг. Попереджає про контроль за 2 тижні. Те саме стосується інших форм моніторингу.

У мене договір-доручення

Стаття 22² говорить про працівників. Проте камери записують кожного, хто є на підприємстві. Два правила діють і на твою користь, бо стосуються місць, а не осіб:

• Виключення туалетів, роздягалень, їдалень і курилень.
• Обов’язок помітно позначити приміщення й територію.

Інформацію про правила моніторингу Кодекс наказує передавати працівникам. Як виконавець за договором-дорученням ти можеш про неї попросити. Кодекс праці не говорить, що фірма має тобі її дати.

Чого тут немає

• Захисту персональних даних з розпорядження ЄС 2016/679, тобто RODO (GDPR). Кодекс праці відсилає до нього. Це окрема тема.
• Покарань роботодавця за неправильне використання камер. У ст. 22² і 22³ Кодексу праці їх немає.

Куди звернутися

• Безкоштовна правова консультація інспекції праці по телефону (польською). Розмова триває до 20 хвилин.
• Як подати скаргу — сторінка Державної інспекції праці (PIP) (польською).

Словничок

• Моніторинг — нагляд за підприємством за допомогою пристроїв, які записують зображення.
• Особисті немайнові блага — наприклад, гідність людини і таємниця її кореспонденції.
• Оголошення — письмова інформація роботодавця для всіх працівників.

Джерела

• Kodeks pracy, ст. 22² і 22³ — єдиний текст, Dz.U. 2026 поз. 1245.
• Państwowa Inspekcja Pracy: «Umów telefoniczną poradę prawną» і «Jak złożyć skargę?».